Як домогтися визнання українських дипломів, отриманих на тимчасово окупованих територіях? Це питання було в центрі уваги спільного інформаційного заходу проєктів «Дорожня карта визнання професійних кваліфікацій плюс II» (FAbA+ II) та «Bridge». 15 квітня 2026 року в Art-Café Aviator експертки розповіли про конкретні шляхи визнання дипломів у Німеччині.

Багатьом здаються атестати та дипломи лише кількома аркушами паперу, але для людей, які 15 квітня 2026 року зібралися в Art-Café Aviator, ці документи означають усе: підтвердження їхньої кваліфікації, роки наполегливої праці та шанс на професійну реалізацію в новій країні. Тому проєкти «FAbA+ II» та «Bridge» Club Dialog e.V. організували важливий інформаційний захід: «Основні проблеми та можливі шляхи подолання на шляху визнання українських документів про освіту в Німеччині. Можливості визнання середньої та вищої освіти, отриманої на ТОТ (тимчасово окупованих територіях)».

Консультантка Ольга Пантофельман у проєкті FAbA Plus II, ретельно проаналізувавши офіційні українські джерела, підготувала презентацію, яка всебічно висвітлює цю складну тему.

«Як з’явилася ідея цього семінару?», — запитали ми Ольгу Пантофельман.

За багаторічний досвід роботи вона неодноразово стикалася з тим, що випускники часто навіть не забирають оригінали документів після навчання.

«Офіційна статистика та наш досвід показують: люди зазвичай не дбають про свої документи через брак інформації. Багато хто помилково вважає, що шкільний атестат після здобуття вищої освіти більше не потрібен», — пояснює Ольга.

Однак у Німеччині саме шкільний атестат є основою для будь-якої подальшої професійної підготовки або навчання у закладі вищої освіти. Лише через роки, вже в еміграції, люди болісно усвідомлюють, наскільки важливим є повний і належним чином оформлений пакет документів. Це особливо стосується так званих регламентованих професій — таких як лікарі, вчителі чи інженери.

Крім того, під час заходу було спростовано численні міфи щодо дипломів з тимчасово окупованих територій. Коли мова зайшла про освіту на тимчасово окупованих територіях, серед аудиторії прокотилася хвиля занепокоєння, адже багато учасників побоювалися, що їхні зусилля виявляться марними. Однак Ользі Пантофельман вдалося довести, що визнання можливе. Це складний шлях, який вимагає знання поточної політичної ситуації та розуміння особливостей роботи німецьких органів влади, таких як ZAB (Центральне відомство з питань іноземної освіти), але він цілком прохідний.

Крім того, була надана інформація щодо доступу до архівів. Завдяки високому рівню розвитку цифрових технологій в Україні, доступ до архівних даних та відновлення документів наразі можливі через безпечні дистанційні канали.

Окрім технічних аспектів, учасники отримали своєрідний урок «етикету» щодо спілкування з німецькими відомствами. Ольга дала поради, як поводитися, якщо відсутні оригінали документів, як обґрунтувати свою позицію та як правильно вести листування з офіційними органами, щоб досягти позитивного результату.

Атмосфера зустрічі була сповнена надії та мотивації. Складні процедури були перекладені українською та російською мовами у вигляді зрозумілих покрокових інструкцій. Найголовніший висновок семінару полягає в тому, що відсутність визнання дипломів — це не остаточний вирок, а процес, у якому людина не є безпорадною.

«Людям із освітою, здобутою в Україні, дуже потрібна ця інформація для того, щоб вони могли будувати свою стратегію виходу на ринок праці в Німеччині», — наголошує Клаудія Чагор, керівниця проєкту «Bridge».

Завдяки професійній підтримці проєкту FAbA Plus II, цифровим засобам та власній наполегливості можна побудувати міцний професійний міст до життя в Німеччині, незалежно від складності вихідних умов.