Ігорю Карпману 61 рік, і якби він не переїхав до Німеччини кілька років тому, то вже був би на пенсії. Але в Берліні він розпочав нове життя і нову кар’єру. Ігор Карпман приїхав до Німеччини з родиною, коли в Україні почалася війна. Він народився в Сибіру, працював на Далекому Сході, а потім у Москві в різних управлінських структурах. Ігор – інженер-механік.

“У Німеччині я спочатку відвідував інтеграційні курси. Потім взяв участь в онлайн-семінарі про визнання інженерних дипломів у клубі “Діалог”, який проводила консультантка Ольга Пантофельман. Я дізнався, що моя кваліфікація може бути визнана. Ольга сказала, що мені потрібна довідка про предмети з мого навчального закладу, яку я оперативно отримав”.

Ігор каже, що професійні консультації, які він отримав в рамках проекту FAbA+, допомогли йому отримати визнання диплому в найкоротші терміни.

“Мені дуже сподобалося, що вся інформація деталізована, що робить поради ефективними. Пояснюють, які існують німецькі норми, які формулювання використовуються. Ти розумієш, які кроки тобі потрібно зробити. Є тематичні консультації для різних професій, що дуже корисно, адже кожна професія має свої особливості.

Видно, що консультанти працюють з інтересом. Вони, по суті, беруть вас за руку і показують, як прискорити інтеграцію. Я здивований тим, як багато Німеччина робить для надання структурної підтримки людям з міграційною історією”. Club Dialog e.V., з яким Ігор познайомився під час консультації, тепер є його першим робочим місцем у Німеччині. Ігор бере участь у Федеральній волонтерській службі (BFD). Він працює офісним асистентом у молодіжному проекті “Добровільний соціальний рік”, FSJ – Freiwilliges Soziales Jahr im Club Dialog.

“Я дуже задоволений. Я можу вдосконалювати свої знання німецької мови на роботі. Я працюю з документами німецькою мовою. Ця робота з людьми, переважно з молоддю, є чудовою можливістю для моєї інтеграції”.

В особистих публікаціях і блогах часто можна прочитати, що мігранти старше 60 років не знаходять себе в Німеччині. Ми також запитали про це Ігоря:

“У мене є здоров’я, сили і бажання працювати та інтегруватися. Я змагаюся не з іншими людьми, а з самим собою, з колишнім собою, і це важливо для мене, для моєї сім’ї, для мого психологічного благополуччя”, – каже Ігор.